Чи можна працювати алмазною фрезою по вологій шкірі, ремуверу чи біогелевих засобах?

Коротка відповідь звучить як: можна, але не всім і не завжди. А тепер — трішки глибше, з професійним поглядом на речі. Тобто саме те, що вам, дорогі майстри манікюру, буде не лише корисно, а й приємно читати під каву.

Робота фрезою по вологій кутикулі

Що майстри питають у Google?

  • Чи можна працювати фрезою по вологій шкірі?
  • Чи можна працювати фрезою по ремуверу?
  • Яка фреза підходить для роботи по вологій кутикулі?
  • Чи не псується фреза від ремувера?
  • Як обробити резинову кутикулу без зрізу?

І якщо ви ставили собі бодай одне з цих питань — ласкаво просимо, ви не самі.

Класика жанру: суха шкіра — золоте правило?

У більшості навчальних курсів нас навчають: фреза — по сухій шкірі, і ніяк інакше. Бо ж мокра шкіра — наче підмочена репутація: ковзає, тягнеться і може залишити по собі слід. І справді, суха шкіра більш крихка, абразив краще її "бере", і в теорії ви менше ризикуєте наробити задирок чи мікропорізів.

Але, як і у житті, теорія — одне, а практика — іноді інше. Особливо коли ви зіштовхуєтеся з "резиновою" кутикулою, яка хоч і на вигляд щільна, але на дотик — як гума від ластика: не ріжеться, а лише тягнеться.

Мокро? Так, але…

СФреза на водіучасні майстри вже не бояться працювати по вологій шкірі або ремуверу, особливо якщо йдеться про алмазні фрези з дрібним або супер дрібним абразивом. Саме вони — ці тендітні воїни манікюрного фронту — найкраще поводяться в умовах "вологої дипломатії".

Волога у такому випадку — не ворог, а, скажімо, помічник. Вона пом’якшує кутикулу, знижує тертя і дозволяє працювати ще делікатніше. Так, ефективність зрізу трохи знижується — фреза більше "полірує", ніж зрізає. Але ж нам того й треба, коли мова про клієнтів із тонкою шкірою чи делікатними сінусами.

А як щодо ремувера та біогелів?

Ремувер — такий собі розумний соратник: розм’якшує, де треба, і дозволяє уникати травматичного зрізу. Якщо після його нанесення добре витерти надлишки та обрати правильну фрезу (наприклад, нашу фрезу "Олівець" або “Полум’я” із супер дрібним або дрібним зерном), то можна працювати швидко і красиво, не ризикуючи пошкодити живу тканину.

Уникайте густих ремуверів (гелів) — вони, як і надто насичені клієнти, схильні «залягати». Краще рідкий засіб: і шкіра дихає, і фреза не забивається. Якщо фреза буксує — чистимо. Якщо гріється — знижуємо оберти. Якщо дратує — глибоко вдихаємо і продовжуємо.

А фреза не постраждає?

Якісна алмазна фреза від вологості не зіпсується. Вона переживе і ремувер, і водичку, і навіть той момент, коли ви випадково впустили її в банку з кавою. (Окей, останнє — гіпербола.) Головне — відразу після роботи очищати її, промити в ультразвуковій мийці й простерилізувати.

Волога не страшна. Страшна — лінь доглядати за інструментом.

Фрезери зі спреєм

А як щодо фрезерів зі спреєм?

У професійному педикюрі вже давно використовуються фрезери з функцією спрею — тобто постійною подачею води або деззасобу в зону шліфування. Такий формат роботи передбачає постійний контакт насадки з вологою шкірою, і це вважається нормою в індустрії. Це ще одне підтвердження того, що "волога техніка" може бути цілком безпечною й ефективною — якщо дотримано всіх умов.

Кому і коли варто працювати по вологому?

  • Клієнт із щільною, зарослою кутикулою. Ремувер або водичка допомагає швидше розм’якшити шкіру, а фреза — м’якше й точніше її зняти.
  • Тендітна або "резинова" кутикула. Якщо шкіра погано піднімається або намотується на фрезу, легке зволоження допомагає уникнути травм.
  • Кутикулу складно обробити через надмірну сухість шкіри. Крапля ремувера або води перед поліруванням додає еластичності.

Ці випадки не є правилом, але в руках досвідченого майстра "волога техніка" — це ще один інструмент для індивідуального підходу.

Фреза Олівець від Nisima

Приклад на практиці? Техніка Ганни Пшеничної (@nails_anna_kiev_) — ідеальний доказ. Її методика обробки «резинової» кутикули включає саме вологу поверхню як обов’язковий елемент. Саме під цей підхід була створена фреза «Олівець» — у трьох абразивностях, із продуманою геометрією та ідеальною довжиною. І працює це все — без травм, без зрізу, лише завдяки точному абразиву і правильному зволоженню.

Кому не варто?

  • Новачкам — бо контроль руху ще не стабільний.
  • Якщо у клієнта пошкоджена шкіра.
  • Не використовуємо грубий абразив при вологому методі.
     

Висновок

Робота по вологому вимагає досвіду, акуратності та розуміння, де закінчується стиль і починається ризик. Якщо володієте технікою — сміливо додавайте вологу як елемент комфорту та турботи про шкіру клієнта.

А якщо не впевнені — працюйте сухо. Це не старомодно, це — безпечно. А безпека — це база.

Працюйте із задоволенням